Соціальне вчення Католицької Церкви, соціальна доктрина Католицької Церкви — корпус доктринальних текстів Католицької Церкви, де розкрите питання соціальної справедливості, включаючи жебрацтво (бідність) і заможність (матеріальне багатство), економіки, соціальної організації та роль держави. Заснуване Папою Левом XIII в енцикліці Rerum Novarum (1891), в якій відстоювано економічний дістрібутізм, засуджено капіталізм і соціалізм, бере початки від праць Фоми Аквінського й Аврелія Августина. Бере початки з концепцій присутніх у Біблії й культурі Стародавнього Близького Сходу.
Згідно Папи Бенедикта XVI, католицьке соціальне вчення «просто бажає внести вклад в очищення розуму й допомогти в тому, щоби визнати, а потім і здійснити, тут і зараз, те, що є справедливим. … зобов'язана вступити в цю боротьбу шляхом раціонального аргументування, і її борг — пробудити духовні сили, без яких справедливість … не може затвердитися й квітнути». Згідно Папи Іоанна Павла II, підстава цього вчення «спочиває на троїчній основі — людська гідність, солідарність та субсидіарність». Все це відображає елементи юдейського закону і пророчих книг Старого Завіту, а також вчення Ісуса Христа, зафіксоване в Новому Завіті (наприклад, у твердженні, що «так як ви зробили одному з найменших цих братів Моїх, те вчинили Мені».
Відмінною рисою католицького соціального вчення є послідовна критика модерну, соціальної та політичної ідеології як лівих, так і правих: лібералізм, комунізм, фемінізм, атеїзм, соціалізм, фашизм, капіталізм і нацизм були засуджені декількома Папами з кінця XIX століття.
Католицьке соціальне вчення завжди намагалося знайти рівновагу між турботою про все суспільство, особливо про найслабших і бідних, з одного боку, і повагою до людської свободи, включаючи право на приватну власність, з іншого боку.
Відповідно до принципу дістрібутізму соціальні та економічні структури повинні просувати соціальну справедливість, включаючи широке поширення права власності, прогресивне оподаткування, антимонопольне право та економічні кооперативи. Rerum Novarum, Quadragesimo anno, Centesimus annus та Caritas in Veritate є документами, які відстоюють справедливий розподіл доходів і заможності (матеріальних прибутків).
Папська Рада Справедливості і Миру
Catholic institutions are often dependent upon the generosity of benefactors who are politically and religiously conservative, wary of or outright disapproving of feminism. Catholic traditions and current official church stands are at odds with many feminist positions.
Other feminist concerns, such as changes in sexist language, have been an issue for almost a decade in the Roman Catholic Church and most other churches as well.
2123 'Many... of our contemporaries either do not at all perceive, or explicitly reject, this intimate and vital bond of man to God. Atheism must therefore be regarded as one of the most serious problems of our time.'
Це незавершена стаття з теології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|